Батько зі своїм сином і мулом в полуденну спеку подорожував по курних провулках міста. Батько сидів верхи на мулі, а син вів його за вуздечку.
- Бідний хлопчик, – сказав перехожий, – його маленькі ніжки ледь поспівають за мулом. Як ти можеш ліниво сидіти на мулі, коли бачиш, що хлопчисько зовсім вибився з сил?
Батько прийняв його слова близько до серця. Коли вони завернули за ріг, він зліз з мула і велів сину сісти на нього. Незабаром зустрівся їм інший чоловік. Гучним голосом він сказав:
- Як не соромно! Малий сидить верхи на мулі, як султан, а його бідний старий батько біжить слідом.
Хлопчик дуже засмутився від цих слів і попросив батька сісти на мула позаду нього.
- Люди добрі, бачили ви щось подібне? – Заголосила жінка, що йшла їм на зустріч. – Так мучити тварину! У бідного мула вже провисла спина, а старий і молодий ледарі сидять на ньому, начебто він диван, бідна істота!
Не кажучи ні слова батько і син, осоромлені, злізли з мула. Щойно вони зробили кілька кроків, як зустрівся їм старий дід і почав насміхатися з них:
- Чого це ваш мул нічого не робить, не приносить ніякої користі і навіть не везе когось з вас на собі?
Батько сунув мулу повну пригорщу соломи і поклав руку на плече сина.
- Що б ми не робили, – сказав він, – обов’язково знайдеться хтось, хто з нами буде не згодний. Я думаю, ми самі повинні вирішувати, що нам робити.
Притчі українською мовою "Про зрілість" В одному індіанському племені юнаків на зрілість випробовували самотністю. Цим вони мали довести самі собі та спільноті, що готові стати справжніми воїнами. Під час випробовування один із цих юнаків опинився посеред гарної квітучої долини. Оглядаючи гори, що оточували цю долину, юнак побачив стрімку вершину, вкриту сліпучо-білим снігом. - Поміряюся з тією вершиною - сказав сам до себе юнак. Він одягнув сорочку зі шкіри зубра, накинув на плече плащ та почав спинатися на гору. Вибравшись на вершину, юнак побачив під собою цілий світ: чудові краєвиди, безмежний простір. Його серце наповнилося гордістю. Раптом біля своїх ніг він почув дивне шелестіння. Придивився і побачив змію. Хотів відскочити, але змія заговорила до нього: - Помираю! Тут надто холодно для мене і я не маю поживи... Візьми мене під свою сорочку та знеси в долину. - Ні! - сказав у відповідь юнак. - Знаю я вашу породу. Ти - гримуча змія. Якщо візьму тебе, ти вкусиш мене і я помру. - О, ні! Навіть не думай так. - відповіла змія. - З тобою не буду так поводитися. Якщо мені допоможеш, тоді не вчиню тобі ніякого зла. Юнак і далі відмовлявся, але змія вміла добре переконувати. Врешті він взяв її під свою сорочку та поніс зі собою в долину. Коли вони вже спустилися, юнак обережно поклав її на землю. Несподівано змія скрутилася, кинулася на хлопця та вкусила його в ногу. - Ти ж мені обіцяла! - закричав він. - Ти ж знав, що ризикуєш, коли брав мене зі собою, - сказала змія та поповзла собі геть.
Українська притча про двох братів Жили два браття. Оден був роботящий, а другий ледацюга. Роботящий жив добре, а ледащий був зовсім бідний. Лежить ледащий під грушею, а багатий брат іде попри него. Поздоровався.
— Ти куди, брате, йдеш? — питає ледащий. Цей відповідає:
— Іду до бога.
— Чого?
— Бо в мене так зародило, що не маю де дівати. Хочу спитати бога, що з тим врожаєм робити.
Ледащий каже:
— Скажи богови, аби дав мені те, чого в тебе забагато. Через деякий час вертається роботящий брат, а ледащий запитує:
— Ну як, був з богом?
— Був, — відповідає роботящий.
— Ну й що він сказав?
— Сказав: за то, що ти такий ледащий, відбере в тебе й цю послідню петечину.
А ледащий каже:
— Бігме не дам. Спалю, а не дам. Та взяв та й спалив свій петек.
Притча про доброту Людина йшла берегом і раптом побачив хлопчика, який піднімав щось з піску і бро-сал в море. Чоловік підійшов ближче і побачив, що хлопчик піднімає з піску морські зірки. Вони оточували його з усіх сторін. Здавалося, на піску – мільйони морських зірок, берег був буквально усіяний ними на багато кілометрів. - Навіщо ти кидаєш ці морські зірки у воду? – Запитав чоловік, підходячи ближче. - Якщо вони залишаться на березі до завтрашнього ранку, коли почнеться відлив, то загинув-нут, – відповів хлопчик, не припиняючи свого заняття. - Але це просто нерозумно! – Закричав чоловік. – Озирнись! Тут мільйони морських зірок, берег просто всіяний ними. Твої спроби нічого не змінять! Хлопчик підняв наступну морську зірку, на мить задумався, кинув її в море і сказав: - Ні, мої спроби змінять дуже багато … для цієї зірки.
Той, хто чекає можливості зробити відразу багато хорошого, ні-коли нічого не зробить. Життя складається з дрібниць. Дуже рідко з’являється можливість зробити відразу дуже багато чого.Істинна велич полягає в тому, щоб бути великим у дрібницях. (Семюель Джонсон, 1709-1784, англійський письменник і мислитель)
Сайт Пифос - великие изобретения и открытия человечества. Здесь вы всегда сможете найти последние открытия во всех областях, открытия века, года.
Также на сайте вы сможете узнать историю многих изобретений, которые мы активно используем в быту.
На сайте вы найдете исчерпывающую информацию про великие открытия, открытия века, открытия года, открытия ученых, великие географические открытия.
Вы узнаете про научные, технические, первые, изобретения. Прочитаете, какой необычной может быть история изобретений; узнаете про изобретение машины, изобретение паровых машин, изобретение турбин, изобретение радио, тесла изобретения, изобретения леонардо да винчи, великие изобретения человечества.
На сайте освящены многие периоды изобретательской мысли человечества: изобретения века, изобретения 20 века, новейшие изобретения, древние изобретения, древнейшие изобретения, изобретения года.
Также вы узнаете про цивилизации, страны, народы, науку, культуру, искусство, архитектуру, приборы, загадки, тайны и многое другое.
